показовий
ПОКАЗО́ВИЙ, а, е.
1. Який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий.
Показовим є те, що навіть у найтяжчі роки Великої Вітчизняної війни радянська фольклористика одержувала від партії і уряду всіляку допомогу і підтримку (Рильський, III, 1956, 148);
Факт вельми показовий і красномовний: чудова пісня великого українського Кобзаря прийшла вперше до білоруського гусляра Янки Купали з рідних фольклорних джерел (Рад. літ-во, 5, 1958, 53).
2. Влаштований для загального ознайомлення; прилюдний.
Показовий суд відбувся в клубі. Людей набилося повно (Ткач, Плем’я.., 1961, 242).
3. Який є взірцем для інших; зразковий.
Наша Кошманівка — одне з шістнадцяти експериментально-показових сіл, які будуть перебудовуватись за спеціальними проектами (Хлібороб Укр., 4, 1966, 7).
Словник української мови (СУМ-11)