показовий
ПОКАЗО́ВИЙ, а, е.
1. Який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий.
Показовим є те, що навіть у найтяжчі роки Великої Вітчизняної війни радянська фольклористика одержувала від партії і уряду всіляку допомогу і підтримку (Рильський, III, 1956, 148);
Факт вельми показовий і красномовний: чудова пісня великого українського Кобзаря прийшла вперше до білоруського гусляра Янки Купали з рідних фольклорних джерел (Рад. літ-во, 5, 1958, 53).
2. Влаштований для загального ознайомлення; прилюдний.
Показовий суд відбувся в клубі. Людей набилося повно (Ткач, Плем’я.., 1961, 242).
3. Який є взірцем для інших; зразковий.
Наша Кошманівка — одне з шістнадцяти експериментально-показових сіл, які будуть перебудовуватись за спеціальними проектами (Хлібороб Укр., 4, 1966, 7).
Значення в інших словниках
- показовий — (який є зразком чогось) типовий, характерний. Словник синонімів Полюги
- показовий — показо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- показовий — (факт) характерний, типовий, КРАСНОМОВНИЙ, симптоматичний, знаменний; (суд) привселюдний, для науки; (- школу) зразковий, взірцевий; п! ПОКАЗНИЙ. Словник синонімів Караванського
- показовий — [показовией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- показовий — -а, -е. 1》 Який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий. 2》 Влаштований для загального ознайомлення; прилюдний. 3》 Який є взірцем для інших; зразковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- показовий — ПОКАЗО́ВИЙ, а, е. 1. Який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для висновків; характерний, типовий. Факт вельми показовий і красномовний... Словник української мови у 20 томах
- показовий — ЗРАЗКО́ВИЙ (про кого-, що-небудь — який може бути прикладом для інших), ВЗІРЦЕ́ВИЙ, ПОКАЗО́ВИЙ (про що-небудь); ТИПО́ВИЙ (який є зразком, стандартом для створення однорідних явищ, фактів і т. ін.). Словник синонімів української мови