показово
ПОКАЗО́ВО. Присл. до показо́вий 2, 3;
// З розрахунком на зовнішній ефект.
Річинські двічі на рік їздили до Львова в оперу чи на концерти.. Робилося це показово, з пристойним марнотратством (Вільде, Сестри.., 1958, 53);
// у знач. присудк. сл.
Показово, що у безхребетних тварин, які не виробляють антитіла, можна, скажімо, пересаджувати голову з однієї тварини на іншу того ж виду (Наука.., 12, 1963, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- показово — показо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- показово — Присл. до показовий 2), 3). || З розрахунком на зовнішній ефект. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- показово — ПОКАЗО́ВО. Присл. до показо́вий 2, 3; // З розрахунком на зовнішній ефект. Річинські двічі на рік їздили до Львова в оперу чи на концерти .. Робилося це показово, з пристойним марнотратством (Ірина Вільде); // у знач. присудк. сл. Словник української мови у 20 томах