1. Словник української мови у 20 томах

показово

ПОКАЗО́ВО.

Присл. до показо́вий 2, 3;

// З розрахунком на зовнішній ефект.

Річинські двічі на рік їздили до Львова в оперу чи на концерти .. Робилося це показово, з пристойним марнотратством (Ірина Вільде);

// у знач. присудк. сл.

Показово, що у безхребетних тварин, які не виробляють антитіла, можна, скажімо, пересаджувати голову з однієї тварини на іншу того ж виду (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. показово — показо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. показово — Присл. до показовий 2), 3). || З розрахунком на зовнішній ефект. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. показово — ПОКАЗО́ВО. Присл. до показо́вий 2, 3; // З розрахунком на зовнішній ефект. Річинські двічі на рік їздили до Львова в оперу чи на концерти.. Робилося це показово, з пристойним марнотратством (Вільде, Сестри.., 1958, 53); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах