Словник української мови в 11 томах

покам’яніти

ПОКАМ’ЯНІ́ТИ і рідше ПОКАМЕНІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, недок. Закам’яніти (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох).

[Річард:] Тут сонце стрелило промінням гострим і вмить русалки всі покам’яніли, бо їм невільно глянути на сонце (Л. Укр., III, 1952, 21);

Впала залізна тиша… Все поніміло, покам’яніло… (Вас., II, 1959, 111).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покам’яніти — Покамені́ти і покам’яні́ти, -ні́ємо, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)