поканючити
ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час.
Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час.
Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)