поканючити
ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, зневажл.
Канючити якийсь час.
Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, зневажл.
Канючити якийсь час.
Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)