поканючити

поканю́чити

дієслово доконаного виду

зневажл.

Значення в інших словниках

1. поканючити — -чу, -чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поканючити — ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, зневажл. Канючити якийсь час. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. поканючити — ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. поканючити — Поканючити, -чу, -чиш гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка