покарний

ПОКА́РНИЙ, а, е, поет. Караючий.

А хіба «Анчар» [О. Пушкіна] — не покарна блискавка на голову самодержавству? (Рильський, X, 1962, 42).

Значення в інших словниках

1. покарний — пока́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. покарний — -а, -е, поет. Який карає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покарний — ПОКА́РНИЙ, а, е, поет. Караючий. А хіба “Анчар” [О. Пушкіна] – не покарна блискавка на голову самодержавству? (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах