Словник української мови в 11 томах

покасувати

ПОКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Скасувати, ліквідувати все або багато чого.

Отут-то й настав час порозумітися панові з мужиком, покасувати усяку несправедливість і жити миром, як усі люди (Кол., Терен.., 1959, 169).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покасувати — покасува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. покасувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Скасувати, ліквідувати все чи багато чого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покасувати — ПОКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, діал. Скасувати, ліквідувати все або багато чого. Отут-то й настав час порозумітися панові з мужиком, покасувати усяку несправедливість і жити миром, як усі люди (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
  4. покасувати — Покасува́ти, -су́ю, -єш гл. Упразднить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка