Словник української мови в 11 томах

поквапити

ПОКВА́ПИТИ див. поква́плювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поквапити — поква́пити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поквапити — див. покваплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поквапити — ПОКВА́ПИТИ див. поква́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. поквапити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови