Словник української мови в 11 томах

поклепати

ПОКЛЕПА́ТИ, поклепа́ю, поклепа́єш і покле́плю, покле́плеш; мн. покле́плять; перех.

1. Док. до клепа́ти.

Як нам коси затупіють, Поклеплем (Пісні та романси.., II, 1956, 72).

2. Клепати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поклепати — поклепа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поклепати — поклепаю, поклепаєш і поклеплю, поклеплеш; мн. поклеплять; перех. 1》 Док. до клепати. 2》 Клепати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклепати — ПОКЛЕПА́ТИ, поклепа́ю, поклепа́єш і покле́плю, покле́плеш; мн. покле́плять; що. 1. Док. до клепа́ти. Як нам коси затупіють, Поклеплем (І. Гушалевич). 2. Клепати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  4. поклепати — покле́пати: ◊ покле́пати морду → морда ◊ покле́пати пи́сок → писок  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. поклепати — Поклепа́ти, -па́ю, -єш гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.  Словник української мови Грінченка