поклепаний

ПОКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклепа́ти 1.

Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати] (Гірник, Стартують.., 1963, 19).

Значення в інших словниках

1. поклепаний — покле́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поклепаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поклепати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поклепаний — ПОКЛЕ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклепа́ти 1. Сапи і коси поклепані Щойно на плечі зняла [мати] (М. Гірник).  Словник української мови у 20 томах