покозачитися
ПОКОЗА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Стати козаком (у 1, 2 знач.).
Повстанці нарешті зрозуміли, що їх не приймають [до реєстрів]. Мрія покозачитися розвіювалась (Панч, Гомон. Україна, 1954, 391);
Щоб покозачитись, кажуть, буцім потрібно було лише проказати Оченаш, перехреститись і випити коряк горілки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73).
Словник української мови (СУМ-11)