покормити

ПОКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. поко́рмлять; док., перех., розм. Те саме, що погодува́ти.

— Я собаки покормлю, Покормивши, зажену (Чуб., V, 1874, 193).

Значення в інших словниках

1. покормити — покорми́ти дієслово доконаного виду нагодувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. покормити — -кормлю, -кормиш; мн. покормлять; док., перех., розм. Те саме, що погодувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покормити — ПОКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. поко́рмлять; док., кого, розм. Те саме, що погодува́ти. – Я собаки покормлю, Покормивши, зажену (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. покормити — Покорми́ти, -млю́, -миш гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. Чуб. V. 193. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити. ЗОЮР. І. 58.  Словник української мови Грінченка