Словник української мови в 11 томах

покоробити

ПОКОРО́БИТИ, ить; мн. поко́роблять; док., перех., перев. безос.

1. Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити.

Підлогу покоробило.

2. перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття.

Коли Кармазин раптом опинився його безпосереднім начальником, Сагайду це просто покоробило (Гончар, III, 1959, 331).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покоробити — покоро́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покоробити — -ить; мн. покороблять; док., перех., перев. безос. 1》 Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити. 2》 перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покоробити — ПОКОРО́БИТИ, ить; мн. поко́роблять; док., кого, що, перев. безос. 1. Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити. Підлогу покоробило. 2. перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття.  Словник української мови у 20 томах
  4. покоробити — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови