покороблений
ПОКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Який покоробився.
Бійці шарудять покоробленими чобітьми (Гончар, III, 1959, 168);
Головне — знайти серед рівних і гладеньких плиток покороблені, з тріщинами, тобто браковані (Рад. Укр., 24. VI 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)