покрасич

ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга.

Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (Н.-Лев., II, 1956, 229).

Значення в інших словниках

1. покрасич — покра́сич іменник чоловічого роду кочерга діал.  Орфографічний словник української мови
2. покрасич — -а, ч., діал. Коцюба, кочерга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрасич — ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах