покрасич
ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга.
Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (Н.-Лев., II, 1956, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрасич — покра́сич іменник чоловічого роду кочерга діал. Орфографічний словник української мови
- покрасич — -а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрасич — ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах