покрасич

ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал.

Коцюба, кочерга.

Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрасич — покра́сич іменник чоловічого роду кочерга діал. Орфографічний словник української мови
  2. покрасич — -а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрасич — ПОКРА́СИЧ, а, ч., діал. Коцюба, кочерга. Кухар мішав вогонь довгим покрасичем (Н.-Лев., II, 1956, 229). Словник української мови в 11 томах