покремсати
ПОКРЕ́МСА́ТИ, е́мса́ю, е́мса́єш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати.
Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Смолич, Дитинство, 1937, 114);
— Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Всю землю залізом і вогнем покремсали (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 25).
Словник української мови (СУМ-11)