покремсати
ПОКРЕ́МСА́ТИ, е́мса́ю, е́мса́єш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати.
Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Смолич, Дитинство, 1937, 114);
— Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Всю землю залізом і вогнем покремсали (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покремсати — покре́мса́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- покремсати — -емсаю, -емсаєш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покремсати — ПОКРЕ́МСА́ТИ, е́мса́ю, е́мса́єш, док., що, розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати. Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Ю. Смолич); – Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Всю землю залізом і вогнем покремсали (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- покремсати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови