1. Словник української мови у 20 томах

покремсати

ПОКРЕ́МСА́ТИ, е́мса́ю, е́мса́єш, док., що, розм.

Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати.

Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Ю. Смолич);

– Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Всю землю залізом і вогнем покремсали (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покремсати — покре́мса́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покремсати — -емсаю, -емсаєш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покремсати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  4. покремсати — ПОКРЕ́МСА́ТИ, е́мса́ю, е́мса́єш, док., перех., розм. Грубо, нерівно порізати, розідрати, пошматувати. Шубку варто було всуціль покремсати!.. (Смолич, Дитинство, 1937, 114); — Навалився на нашу ділянку цілий полк моторизованої піхоти, танки, міномети. Словник української мови в 11 томах