покрикати —
див. покрикувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покрикати —
ПОКРИКА́ТИ див. покри́кувати.
Словник української мови у 20 томах
покрикати —
КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
покрикати —
Покрика́ти, -ка́ю, -єш гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Словник української мови Грінченка