покришити
ПОКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док., перех.
1. Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки.
От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев’яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Журавель наварив м’яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою (Фр., Коли ще.., 1946, 20);
// у що. Розділивши на дрібні шматочки, покласти куди-небудь.
Сьогодні вдень Катря.. послідній бурячок у борщ покришила (Мирний, IV, 1955, 287);
// Роздрібнивши щось, перетворити його на кришки.
Покришити хліб.
2. перен., розм. Убити, знищити багнетом, шаблею всіх або багатьох.
Кинулися [ляхи] на них кричачи, що усіх покришать (Кв.-Осн., II, 1956, 389).
Словник української мови (СУМ-11)