покришити

ПОКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док., перех.

1. Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки.

От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев’яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68);

Журавель наварив м’яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою (Фр., Коли ще.., 1946, 20);

// у що. Розділивши на дрібні шматочки, покласти куди-небудь.

Сьогодні вдень Катря.. послідній бурячок у борщ покришила (Мирний, IV, 1955, 287);

// Роздрібнивши щось, перетворити його на кришки.

Покришити хліб.

2. перен., розм. Убити, знищити багнетом, шаблею всіх або багатьох.

Кинулися [ляхи] на них кричачи, що усіх покришать (Кв.-Осн., II, 1956, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покришити — покриши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покришити — -ришу, -ришиш, док., перех. 1》 Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки. || у що. Розділивши на дрібні шматочки, покласти куди-небудь. || Роздрібнивши щось, перетворити його на кришки. Покришити хліб. 2》 перен., розм. Убити, знищити багнетом, шаблею всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покришити — ПОКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док., що. 1. Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки. От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. покришити — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. покришити — Покриши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили. Кв. 2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Левиц. Пов. 105. Покришене м'ясо. О. 1862. IV. 89. Словник української мови Грінченка