1. Словник синонімів української мови

покришити

ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.: подрібни́ти, роздрібни́ти, здрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, покриши́ти, розкриши́ти, скриши́ти, посікти. Мінерали механічно подрібнюють і подають до автоклавів (з журналу); Щоб дослідити речовину під електронним мікроскопом, насамперед її слід подрібнити (з журналу); Він.. перестругував глину, раніш розмочену і збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Озиму солому, стебла кукурудзи, солому бобових культур обов'язково перед згодовуванням потрібно здрібнювати (з журналу); Ніхто того каменю не товк молотками, бо його зі скреготом дробили, кришили привезені з Хуста дробарки... (І. Чендей); Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше і краще (з журналу); Мовчала... Василина, пильно позираючи на Сашка, чи так як слід він поводить себе за столом, чи не розкришує хліба (В. Кучер); З вимоченого оселедця знімають шкірку і, видаливши кістки, дрібно січуть (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покришити — покриши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покришити — -ришу, -ришиш, док., перех. 1》 Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки. || у що. Розділивши на дрібні шматочки, покласти куди-небудь. || Роздрібнивши щось, перетворити його на кришки. Покришити хліб. 2》 перен., розм. Убити, знищити багнетом, шаблею всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покришити — ПОКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док., що. 1. Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки. От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. покришити — ПОКРИШИ́ТИ, ришу́, ри́шиш, док., перех. 1. Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки. От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев’яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. покришити — Покриши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили. Кв. 2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Левиц. Пов. 105. Покришене м'ясо. О. 1862. IV. 89. Словник української мови Грінченка