покрокувати
ПОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Почати крокувати.
Підкрутивши вуса, випнувши груди, Романюка поважно покрокував до клубу (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 14);
Він пиховито підвів голову й покрокував.. далі (Шовк., Інженери, 1956, 324).
2. Крокувати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)