1. Словник української мови в 11 томах

покрокувати

ПОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Почати крокувати.

Підкрутивши вуса, випнувши груди, Романюка поважно покрокував до клубу (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 14);

Він пиховито підвів голову й покрокував.. далі (Шовк., Інженери, 1956, 324).

2. Крокувати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрокувати — покрокува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покрокувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати крокувати. 2》 Крокувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрокувати — ПОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати крокувати. Підкрутивши вуса, випнувши груди, Романюка поважно покрокував до клубу (О. Гончар); Він пиховито підвів голову й покрокував .. далі (Ю. Шовкопляс). 2. Крокувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах