покрокувати
ПОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Почати крокувати.
Підкрутивши вуса, випнувши груди, Романюка поважно покрокував до клубу (О. Гончар);
Він пиховито підвів голову й покрокував .. далі (Ю. Шовкопляс).
2. Крокувати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрокувати — покрокува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покрокувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати крокувати. 2》 Крокувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрокувати — ПОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати крокувати. Підкрутивши вуса, випнувши груди, Романюка поважно покрокував до клубу (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 14); Він пиховито підвів голову й покрокував.. далі (Шовк., Інженери, 1956, 324). 2. Крокувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах