покроїти
ПОКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех.
1. Док. до кро́їти.
Вона покроїла сорочку.
2. док. Кроїти якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)ПОКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех.
1. Док. до кро́їти.
Вона покроїла сорочку.
2. док. Кроїти якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)