покроєний

ПОКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покро́їти.

*Образно. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Ю. Янов., IV, 1959, 92).

Значення в інших словниках

1. покроєний — покро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покроїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покроєний — ПОКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покро́їти. * Образно. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах