покупити

ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити.

Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Вовчок, I, 1955, 344);

Тим часом покупили ми собі грунт без хати за сто карбованців, — саме понад нашою річкою Тікичем (Крим., Вибр., 1965, 371);

// Купити в якій-небудь кількості (про все або багато чогось); накупити.

Вони посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани, покупили ясні червоні одеські пояси, нові смушеві шапки (Н.-Лев., II, 1956, 231).

Значення в інших словниках

1. покупити — покупи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покупити — -куплю, -купиш; мн. покуплять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити. || Купити в якій-небудь кількості (про все чи багато чогось); накупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покупити — ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., що, розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Марко Вовчок)...  Словник української мови у 20 томах
4. покупити — Покупи́ти, -плю́, -пиш гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив. Мет. 118.  Словник української мови Грінченка