покупити
ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити.
Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Вовчок, I, 1955, 344);
Тим часом покупили ми собі грунт без хати за сто карбованців, — саме понад нашою річкою Тікичем (Крим., Вибр., 1965, 371);
// Купити в якій-небудь кількості (про все або багато чогось); накупити.
Вони посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани, покупили ясні червоні одеські пояси, нові смушеві шапки (Н.-Лев., II, 1956, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покупити — покупи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- покупити — -куплю, -купиш; мн. покуплять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити. || Купити в якій-небудь кількості (про все чи багато чогось); накупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покупити — ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., що, розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- покупити — Покупи́ти, -плю́, -пиш гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив. Мет. 118. Словник української мови Грінченка