покупити

покупи́ти

-куплю, -купиш; мн. покуплять; док., перех., розм.

Придбати за гроші; купити.

|| Купити в якій-небудь кількості (про все чи багато чогось); накупити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покупити — покупи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покупити — ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., що, розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  3. покупити — ПОКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. поку́плять; док., перех., розм. Придбати за гроші; купити. Лягав спати Михайло, може, не раз з потайною надією, що от ведмідь знов одвідає, і вночі не спав, прислухавсь, і бравсь за рушницю, що собі покупив (Вовчок, I... Словник української мови в 11 томах
  4. покупити — Покупи́ти, -плю́, -пиш гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив. Мет. 118. Словник української мови Грінченка