покусаний
ПОКУ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покуса́ти.
Опухли покусані до крові губи (Довж., III, 1960, 63);
Права рука в нього була покусана і кровоточила (Тют., Вир, 1964, 426);
// У знач. прикм.
Дід Грицай зліз з груші з покусаними щоками та руками (Н.-Лев., IV, 1956, 198);
Він [Микита] уже поступився був наперед і мало не дійшов до воріт, коли де не взявся білий, покусаний, пошарпаний, кривий на одну ногу собака (Л. Янов., І, 1959, 316).
Словник української мови (СУМ-11)