поламлений
ПОЛА́МЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пола́маний.
Поламлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Мирний, III, 1964, 305);
Міцно спала на поламленому кріслі прачка Явдоха (Вас., І, 1959, 338).
Словник української мови (СУМ-11)