полезахисний
ПОЛЕЗАХИСНИ́Й, а́, е́. Признач. для захисту оброблюваних полів від вітрів.
— То гордість наша, — каже Макар Онисимович, — полезахисні смуги (Вишня, І, 1956, 371);
Кардаша запитували, чи не згодиться він зайняти посаду старшого наукового працівника відділу полезахисного лісонасадження (Жур., Звич. турботи, 1960, 17);
Спроби полезахисного лісорозведення відносяться до позаминулого століття (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 2).
Словник української мови (СУМ-11)