полинець

ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. (Artemisia austriaca L.). Різновид полину.

Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Шпорта, Вибр., 1958, 441).

Значення в інших словниках

1. полинець — -нцю, ч. Різновид полину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полинець — полине́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полинець — ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Різновид полину. Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
4. полинець — Полине́ць, -нцю́ м. раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.  Словник української мови Грінченка