1. Словник української мови в 11 томах

полинець

ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. (Artemisia austriaca L.). Різновид полину.

Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Шпорта, Вибр., 1958, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полинець — -нцю, ч. Різновид полину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полинець — полине́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. полинець — ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Різновид полину. Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. полинець — Полине́ць, -нцю́ м. раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112. Словник української мови Грінченка