полинець

Полине́ць, -нцю́

м. раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полинець — -нцю, ч. Різновид полину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полинець — полине́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. полинець — ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Різновид полину. Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. полинець — ПОЛИНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. (Artemisia austriaca L.). Різновид полину. Полинець сухий під ноги Лягає з шерехом глухим (Шпорта, Вибр., 1958, 441). Словник української мови в 11 томах