полинний
ПОЛИ́ННИЙ, а, е.
1. Те саме, що полино́вий.
Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Перв., І, 1958, 431);
Максим глибоко вбирав у груди гострий дух висмаленого сонцем і степовими вітрами чебрецю. Полинна гіркота лягла незмивно на пересохлі уста (Рибак, Час.., 1960, 48);
Полинний вітер степовий, в туманах ріки… Там кожний камінь дорогий мені навіки (Сос., Близька далина, 1960, 170);
Останні полинні межі. Ішли на колгоспну дорогу Полки, — а не перші стежі (Брат., Пора.., 1960, 13);
*Образно. Там [вдалині] любов моя полинна, Русая коса… (Мас., Сорок.., 1957, 29).
2. у знач. ім. поли́нна, ної, ж., розм. Те саме, що полині́вка.
З городу Спішить [дядина] назустріч — і мерщій Запрошує в свою господу,.. Швиденько достає полинну (Мисик, Верховіття, 1963, 57).
Значення в інших словниках
- полинний — див. гіркий Словник синонімів Вусика
- полинний — -а, -е. 1》 Те саме, що полиновий. 2》 у знач. ім. полинна, -ної, ж., розм. Те саме, що полинівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полинний — поли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- полинний — ПОЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Те саме, що полино́вий. Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Л. Первомайський); Максим глибоко вбирав у груди гострий дух висмаленого сонцем і степовими вітрами чебрецю. Полинна гіркота лягла незмивно на пересохлі уста (Н. Словник української мови у 20 томах
- полинний — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови