полководницький
ПОЛКОВО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що полково́дський.
Блискуча перемога на Батозькому полі є вінцем воєнного і полководницького мистецтва Хмельницького (Іст. УРСР, І, 1953, 250);
У Римнікському бойовиську яскравіше, ніж у якомусь іншому, визначився полководницький талант Суворова і перевага його стратегії (Добр., Очак. розмир, 1965, 245).
Словник української мови (СУМ-11)