половинчатий

ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е.

1. Який складається із стулок; стулковий.

2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний.

Половинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін, 6, 1969, 350);

// Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).

Жуан.. половинчатий і в «чесних», і в «безчесних» ділах (Рад. літ-во, 2, 1965, 24).

Значення в інших словниках

1. половинчатий — -а, -е. 1》 Який складається зі стулок; стулковий. 2》 перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. || Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. половинчатий — полови́нчатий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний; // Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину). Жуан .. половинчатий і в “чесних”, і в “безчесних” ділах (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах