половинчатий

полови́нчатий

-а, -е.

1》 Який складається зі стулок; стулковий.

2》 перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний.

|| Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).

Значення в інших словниках

1. половинчатий — полови́нчатий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний; // Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину). Жуан .. половинчатий і в “чесних”, і в “безчесних” ділах (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. Половинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього..  Словник української мови в 11 томах