половинчатий
полови́нчатий
-а, -е.
1》 Який складається зі стулок; стулковий.
2》 перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний.
|| Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половинчатий — полови́нчатий прикметник Орфографічний словник української мови
- половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний; // Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину). Жуан .. половинчатий і в “чесних”, і в “безчесних” ділах (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. Половинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. Словник української мови в 11 томах