1. Словник української мови у 20 томах

половинчатий

ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е.

1. Який складається із стулок; стулковий.

2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний;

// Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).

Жуан .. половинчатий і в “чесних”, і в “безчесних” ділах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинчатий — -а, -е. 1》 Який складається зі стулок; стулковий. 2》 перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. || Непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинчатий — полови́нчатий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. половинчатий — ПОЛОВИ́НЧАТИЙ, а, е. 1. Який складається із стулок; стулковий. 2. перен. Позбавлений цілісності, послідовності; невизначений, компромісний. Половинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. Словник української мови в 11 томах