половичок
ПОЛОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до полови́к¹.
Від порога до столика, що притулився при вікні, слався тканий половичок (Кучер, Трудна любов, 1960, 300);
Під стінами [кімнати] — двоє.. ліжок,.. дві тумбочки, маленький столик і два стільці. Перед порогом картатий пухнастий половичок (Коз., Сальвія, 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)