поломка

ПОЛО́МКА, и, ж.

1. Дія і стан за знач. поломи́ти.

Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов’язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (Підручник шофера.., 1960, 317);

Муха Макар увесь час думав, що ця поломка даром йому не минеться і тепер (Панч, II, 1956, 113).

2. Пошкоджене, поламане місце.

Значення в інших словниках

1. поломка — -и, ж. 1》 Дія і стан за знач. поломити. 2》 Пошкоджене, поламане місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поломка — поло́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. поломка — ПОЛО́МКА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. поломи́ти. Якщо під час роботи автомобіля трапилась аварія або поломка, шофер зобов'язаний по прибутті в гараж негайно повідомити про це чергового механіка (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах