полузати

ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Злузати все або багато чого-небудь.

Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (Україна.., І, 1960, 311).

2. Лузати якийсь час.

Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Грим., Незакінч. роман, 1962, 12);

Чи не думає ця баба, що вони до неї на посиденьки прийшли, насіння полузати? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 158).

Значення в інших словниках

1. полузати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Злузати все чи багато чого-небудь. 2》 Лузати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полузати — полуза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. полузати — ПОЛУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Злузати все або багато чого-небудь. Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (з переказу). 2. Лузати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. полузати — Полузати, -заю, -єш гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).  Словник української мови Грінченка